Глава 4 ВОЛОДАР - Оправдання. ТОМ-1 - Релігія - Публікації - Сайт Юрія Йосифовича - експерементальний
Вітаю Вас, Гость
Головна » Статті » Релігія » Оправдання. ТОМ-1

Глава 4 ВОЛОДАР

Глава 4

ВОЛОДАР

(Езекиїла, глава 19)


Єгова залишив людям свободу вибору, яким шляхом йти. Люди, що мали гостріший розум, були проводарями в світі, що особливо стосується «Християнських народів». Вони заявили, що зроблять мир і благополуччя серед людей; однак вони не досягли успіху. Їх невдача в основному приписується тому факту, що вони зневажали народ Господа і приєдналися до ворога, Сатани. Якби володарі «Християнського світу дотримувалися поради Господа і вірно Його слухалися, то результат був би іншим. Вони стверджували, що є Божим народом і панують згідно Божого права. Самі вони звичайно не могли створити уряд справедливості; якби вони послухали поради Господа, то пішли б по шляху Бога і повністю підкорилися б Царю під час Його приходу в 1914 році. Їх застерігали ще тоді, а особливо попереджували починаючи з 1922 року; однак вони цілком відвернулися від Господа Бога і Його Царя, повноправного володаря землі. Це було передбачено досвідом Єрусалиму, а особливо його володарів і визначних людей. Безбожний, беззаконний цар Седекія в своєму само возвеличенні слідував своїм самолюбним уявленням і загинув. Володарі «Християнського світу», особливо духовенство, возвеличували себе і незважаючи на всі застереження далі йшли своїм злим шляхом, не хотіли слухати Божого Слова правди і відмовлялися слідувати йому. «Не знають нічого, не розуміють нічого, у тьмі блукають вони: всі основи землі хитаються. Тільки ж, як той чоловік, помрете ви, як кожен князь упадете». – Псальма 82:5,7.

Бог сказав пророкувати таке у дев’ятнадцятій главі пророцтва Езекиїла: «Ти ж заплач над князями або проводарями «Християнських народів», які панували до цього часу. Те, що тоді було спрямовано на Єрусалим або Жидів, тепер стосується «Християнських народів»; і з цієї причини важливо розглянути тут цю справу. Єгова заключив угоду з Ізраїльтянами; і та угода і союзне місто Єрусалим були Божою організацією і «матір’ю», яка породила народ Ізраїля. Слова жалібної пісні спрямованої до володарів Єрусалиму і «Християнських народів». Та й кажи: що за левиця в тебе була мати! Між левами розляглась та й левчуків пестила». (19:2) Божа угода відображена левицею. Як сказано в 1 Мойсея 49:10 Юда був від приском тої угоди (левиці); «Юда! Тебе розхвалять рідні брати. Юда левчук; хижацтвом підеш вгору, левом опочинеш; мов той лев заляжеш спати, страшен, як левиця; хто насмілиться збудити, сон його стривожити?» (1 Мойсея 48:9,10) Згадана у пророцтві Езекиїла левиця не «породила лева з роду Юди». (Одкриття 5:5) Всі левчуки згаданої у Езекиїла левиці були уродами; ця левиця повинна представляти Божу угоду про Царство принаймні коли йде мова про царську лінію Соломона. Бог пообіцяв або підтвердив через угоду, що Він завжди зміцнюватиме Соломонів престіл при умові, що Соломон і його дім залишиться вірним Богові. «Коли ж ви й діти ваші одвертатиметесь від мене й не пильнуватимете моїх заповідей і установ, що Я положив перед вами, а відійдете й іншим Богам станете служити й перед ними припадатимете, так викореню Ізраїля з землі, що наділив їм, і той храм, що посвятив іменню мойому, відкину від лиця мого, і станеться Ізраїль сміховищем і гидом між усіма народами». – 1 Царів 9:2-7.

Про особливу, згадану в пророцтві левицю, сказано: «Між левами розляглася вона», що означає серед політичних володарів Жидів і Єрусалиму, і вона привела свій ряд царів лінії Соломона і виростила їх: «І згодувала одного з між левчуків своїх, і став він левом, і навчивсь ловити здобич, та й пожирав людей». (19:3) Після смерті царя Йосії народ прийняв його сина Йоахаза (чиє ім’я означає «збережений Єговою» або «підтримуваний Єговою») і зробив його царем. Він став «левом» і навчився ловити здобич. «Двадцять і три годи було Йоахазові, як став він царем, а три місяці царював у Єрусалимі. Матір його звалась Хамуталь Єреміївна з Ливни. І чинив він те, що Єгові не до вподоби, притьма так, як предки його чинили». (2 Царів 23:31,32) Через беззаконність цього царя Єгова не підтримував його.

Видима організація Сатани тоді включала всі народи, за винятком Ізраїльтян; і Сатана снував плани, як йому отримати владу і над тим народом. Сатана намагався спіймати Йоахаза через язичеські народи; тому є написано: «І почули це народи, та й спіймали його в яму, й в кайданах одвели в Єгипетську землю». (19:4) Відповідно до цього пророцтва Езекиїла язичеські народи, як знаряддя Сатани, спіймали царя Йоахаза. «Фараон же Нехао задержав його (Йоахаза) в не волі в Ривлі, в країні Ематській, щоб не царював у Єрусалимі … а Йоахаза взяв і відвів у Єгипет, де він і вмер». (2 Царів 23:33,34) Жоден з «левчуків» «левиці» по лінії Соломона не міг вирости тоді, бо в тринадцятому році панування час Єремії став пророком Божим. – Єремія 1:1-3; Езекиїл 4:6,7.

Після того інших «левчуків» було зроблено панівниками: «І побачила, що марна надія, і взяла другого з левчуків своїх, та й зростила левом». (19:5) Три наступні князі панували в Єрусалимі, і всі вони йшли шляхом несправедливості. Згадані тут «молодці» або левчуки представляють таких трьох князів: Йоакима, Ехонію і Седекію; всі вони зазнали нещасного кінця. (2 Царів 23:35; 24:6-20) Однак ім’я кожного з них насправді не відповідало дійсності. «Йоаким» означає «Єгова возвишує», «Ехонія» значить Єгова підтримує» або «Єгова буде його зміцнювати», «Седекія» означає «справедливість Єгови». Однак всі вони були беззаконниками і чинили протилежне тому, що означали їх імена. «І ставши левом він (молодий левчук) почав ходити поміж левами і навчивсь ловити здобич, людей пожирати. І руйнував їх палаци, знищував міста; і земля лякалася (або: спустошувалася) від його реву». (19:6,7) Всі ці три володарі Єрусалиму йшли шляхом, який вів до спустошення землі.

Народи навколо Єрусалиму повернулися проти міста. «Тоді встали на його народи із земель примежних та й розкинули на його сіти свої і спіймали в яму». (19:8) «За його часу напав Навуходоносор, цар Вавилонський, й Йоаким був його підневоленим три года та й потім відпав від нього. І насилав Єгова на нього ватаги Халдеїв і ватаги Сирійців, і орди Моабіїв та орди Аммоніїв, - напускав їх на Юду, щоб витратити його, по слову Господньому, що виповідав через слуги свої пророки». (2 Царів 24:1,2) Після смерті Йоакима його престіл унаслідував його син Ехонія, і він правив три місяці в Єрусалимі. Місто знов було під облогою Навуходоносора царя Вавилонського, і Ехонія вийшов до нього. Тоді його полоненого повели до Вавилону, «щоб його голосу не було більше чути на горах Ізраїльських». «І посадили його в клітку й одвели в ланцюгах до царя Вавилонського; заперли в темниці, щоб не чути було реву його в Ізраїлі по горах». – 19:9.

«І повів він Ехонію в Вавилон і матір цареву і жінок царевих і скопців його і знатних землі позаймав у полон Єрусалиму в Вавилон». (2 Царів 24:15) Седекія тоді став володарем Єрусалиму; також і його було взято в полон і відвели до Вавилону. (2 Царів 25:6,7) Таким чином зразкове Боже Царство було забрано у цих «молодих», володарів по лінії Соломона. Дім Соломона виявився невірним і не справився із завданням. Він не приніс плодів Царства, і прийшов до гіркого кінця.
Категорія: Оправдання. ТОМ-1 | Додав: ARAMIC (13.12.2011)
Переглядів: 469 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: