Проголошення старійшинам - Оправдання. ТОМ-1 - Релігія - Публікації - Сайт Юрія Йосифовича - експерементальний
Вітаю Вас, Гость
Головна » Статті » Релігія » Оправдання. ТОМ-1

Проголошення старійшинам

Проголошення старійшинам

(Езекиїла, глава 14)

Слід звернути увагу на той факт, що Езекиїл не йшов до старійшин, щоб сповістити їм свій вирок, а що старійшини прийшли до нього і сіли перед ним, начебто об він їх повчав, але вони до правди були нещирі. Езекиїл, який представляє клас «вірного і розумного слуги», мусів казати правду; тому свідки Єгови мусять також довести правду до відому таким питаючим; бо Езекиїл сказав: «І надійшло до мене слово Єгови». «Прийшли до мене кілька громадських мужів Ізраїлевих і вони сіли переді мною. І надійшло до мене слово Єгови». (14:1,2) Громадські мужі представляють тих, які беруть на себе відповідальність бути старійшинами або керівниками серед Божого народу і турбуватися про їх добробут. Багато з них будучи старійшинами зібрань Божого народу, і правдоподібно теж деякі, які ще тепер на цій службі знаходяться, не повністю посвятили себе Господу. Без сумніву пророцтво в чотирнадцятій главі дано для того, щоб вказати на неповністю відданий Богові клас серед Божого народу.

Вжите тут слово «старійшина» означає «по жилий». Це є ті, що фактично є старшими в роках, але ставлять себе, що вони вже віддавна знали Божу правду, і що вони були вчителями чи керівниками в зборах, і пробували повчати божому Слову. Вони появилися з 1914 року, в той час, коли увагу Божого народу було звернуто на них, або в той час, з якого вони себе проявили. Тут показано, як ці громадські мужі приходять до Езекиїла, щоб мнимо пізнати Божу волю, і в дійсності вчинити на Езекиїла тиск, щоб його спонукати підтвердити їх самолюбні наміри, провести порівняння, схвалити їх недостатки і лоскотати сверблячі вуха.

Бог звернув увагу Езекиїла на самолюбство тих мужів і було їм сказано, що ї серця були нечесні. «Сину чоловічий! Ці мужі допустили до свого серця ідолів і поставили перед себе перешкоду до переступності; чи можу я запитаний, їм відповідати?» (14:3) Вони бажали Єгову для себе не на весь час, але їх серце було спрямоване на якусь егоїстичну ціль. (Пс. 16:8; Діяння Апостолів 2:25) Ззовні вони виглядали побожні і кажеться відверті; але Бог знав, що вони були Йому не самовіддані і не повністю віддані, бо Єгова дивиться на серце, а не на зовнішність. (1 Сам. 16:7) Коли такі мужі зверталися до представленого Езекиїлом вірного класу слуг. Каже Господь Бог: «Чи потрібно було мені їм відповідати?» В той час, коли Бог поглядає їх власний намір, не подобається Йому, що вони опитують Його слуг. Господь виявляє задоволення тими, які пильно стараються пізнати Його волю і Його шлях, але тільки зовнішня форма служіння Йому не привітна. Єгова показує себе могутнім до тих і для тих, які керуються чистим і чесним поводом. (2 Паралип. 16:9) Ті, які нещиро питають, які навмисно дозволяють, що б їх порівнювали з частиною сатанської організації, не зможуть одержати втіхи з Божого Слова і від вірних, посвячених Богові.

В 1917 році деякі з вибраних старших, які тоді були в Божій організації і серед Його народу, бажали з правди зробити ґешефт і для цієї цілі вони запевняли, що шість чоловік їх організації (які створили групу для ділового продажу правди) ті шість були описані мужі в дев’ятій главі пророцтва Езекиїла. Вони прийшли до Товариства, яке становить частину Божої організації і робили вигляд наче б то вони бажали познайомитися з кращими шляхами для того, як можна було б в більш гармонійній співпраці з Його організацією служити Богові; в дійсності вони мали самолюбиву ціль. Вони одержали тому дуже мало або зовсім жодного заохочення. (Вартова Башта, 1917, стор. 45) Кожен з них – без винятку – став противником справи Божої на землі. З цього часу інші вибрані старші з уявним наміром прийшли, щоб порадитись; але їх власною ціллю було використовувати справу Божу для своєї особистої вигоди. Спосіб дій тих людей, які запевняли, що являються цими шістьома мужами, що зображені в дев’ятій главі Езекиїла стався для багатьох каменем спотикання і вони спіткнулись.

Єгова мав тільки один шлях, об робити свою справу, і цей шлях вірний і правильний. Езекиїлу (який відображав визначений Божий клас, як вірного слугу) було заповідано давати відповідь питаючим, які шукають іншого шляху, ніж предписаного Єговою: «Тим же то розмовляй ними й скажи їм: Так говорить Господь Єгова: Як хто із дому Ізраїлевого, що допустив до свого серця ідоли свої та й поставив перед себе перешкоду до безбожності і прийшов до пророка, то чи ж можна мені, Єгові, відповідати такому, занечищеному ідолами?» (14:4) Ті, які беруть під увагу перешкоду, і вибирають власний шлях, находяться далеко від Бога, котрий через своїх ангелів випроваджує їх у клас, що іменується, як «злий слуга». Господь велить самолюбам, що йдуть вслід за своїми глухостями і ідолами, вибрати свій власний шлях або свій власний спосіб дії. «Нехай дім Ізраїля зрозуміє серцем, що всі вони разом зробились мені чужими через свої ідоли». (14:5) Ті, що хочуть діяти незаконним способом, здійснили своє бажання і є протилежної думки до Бога. – Маттея 13:41; 2 Салунян 2:12.

Сповнення цього пророцтва почалося приблизно з 1917 року. Бог вказав Езекиїлу попередити самолюбів і умовляти їх повернутися назад від свого самолюбного шляху і змінити свої поступки. «Говори домові Ізраїля: Так говорить Господь Єгова: Наверніться і покиньте ідоли свої і відверніть лице своє від усіх гидот ваших». (14:6) Це було цим обов’язком вірного класу слуг дати це попередження. Бунтівничі і непокірні вибрані старші, які в 1917 році відділилися від Товариства Вартової Башти Біблії і Брошур і спричинили в Товаристві бунт, в тому самому році були на зібранню Товариства Вартової Башти Біблії і Брошур строго попереджені і пропонувалось їм змінити своє думання, навернутися зі свого невластивого шляху, зайняти знов свої колишні позиції і єдино душно взяти участь у служінні Господу; але вони не хотіли чути про це попередження і умовляння, (див. «Вартову Башту» 1918, стор 24).

Ті вперті вибрані старші самі відділилися від Господа і в той час вони відділилися від Божої земної організації. Бог не кликав жодної людини, щоб щось для неї організовувати. Він робить свою справу своїм добрим способом. Противники створили свій власний метод служби, який би їх і інших людей звеличував; вони шанували сотворіння більше, ніж Творця і таким чином ложили камінь спотикання на шляху інших. «Всякий з дому Ізраїлевого і з чужоземців, які знаходяться між Ізраїлем відцурається від мене, а допустить ідоли свої в серце своє та й поставить перед собою перешкоду до безбожності, і прийде до пророка, щоб через нього у мене поспитати, так чи дам же Я, Єгова, йому відповідь від себе?! – 14:7.

Єгова не дивиться на особу а діє через свою організацію; і коли Його організація в погодженні з Божим Словом промовляє і діє, тоді діє і говорить у співзвучності з Божою волею; І хто цьому противиться, противиться богові. В 1919 році вперті вибрані старші були попереджені видимою організацією Єгови. Вони відмовлялися слухати Божу організацію, ставили багато більше своїх ідолів у своєму серці і йшли напрямом не визначеним Божою організацією. Ісус із-за такого способу дій, як слід рішив: «Коли він не послухає зібрання, то нехай буде тобі як поганин і митник». (Маттея 18:17) Ті, які колись належали до Божої організації, але потім їй протиставились, і таким чином вийшли з рядів організації, є зараховані з того часу до того ж самого класу, що і вороже духовенство. «Я поверну лице моє проти тої самої людини і зроблю його знаком для пам’яті і для поговірки і викореню його з поміж народу мого і ви зрозумієте, що Я, Єгова». (14:8) Як попередження для свого народу каже Господь: «Тому то, любі мої, втікайте від ідольського служіння». (1 Коринтян 10:14) І знов: «Діти, бережіть себе від ідолів». (1 Йоана 5:21) «Тільки дивитимешся очима своїми і будеш бачити пімсту над беззаконними». – Пс. 91:8.

Єгова велів Езекиїлу написати: «Коли б же пророк дав підійти себе і так відказав, неначе б то, Я, Єгова, навчив його, цього пророка, то Я простягну руку проти нього і знищу його серед люду мого, Ізраїля». (14:9) Це не означає, що Єгова вдохновляв пророка говорити для самообману щось таке, що веде в блуд; але це значить, що Єгова не допускає сповнення пророцтва лицемірного пророка; затримує правдиве розуміння вдохновенного Слова Божого. Бог такого пророка із-зі його поганого стану серця позбавляє мати правдиве видіння. Такі навіть втрачають розуміння, яке вони колись мали. «І будуть вони обоє нести вину за гріх свій, яка вина питаючого, така буде вина пророка». (14:10) Божий вирок виключає таким чином всіх таких із Його організації. (13:9) Єгова обходиться з такими фальшивими пророками так як із т. зв. священиками, вибраними старшими і іншими навчителями, які ведуть людей по невластивому шляху, для того, щоб таким наглядним способом показати, що Він їх брехні не буде терпіти і все те, що тільки не задовольняє Його вимоги, що повністю не відповідає правді. Для скріплення довір’я свого народу каже Він далі: «Щоб дім Ізраїля не відхилявся вже більш від мене, та щоб не поганились усякими своїми беззаконствами, а щоб були моїм народом, а Я їх Богом, - говорить Господь Єгова. – 14:11.

Категорія: Оправдання. ТОМ-1 | Додав: ARAMIC (13.12.2011)
Переглядів: 377 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: