Шумовина «Християнських народів» - Оправдання. ТОМ-1 - Релігія - Публікації - Сайт Юрія Йосифовича - експерементальний
Вітаю Вас, Гость
Головна » Статті » Релігія » Оправдання. ТОМ-1

Шумовина «Християнських народів»

Шумовина «Християнських народів»

(Езекиїла, глава 24)

В 24 главі пророцтва Езекиїла Єгова продовжує обґрунтовувати свій вирок над «Християнськими народами» і людьми, які їх підтримують і йдуть їх шляхами. Зміст і форма висловлення пророцтва показують, що воно походить від Єгови, а не від людини. Коли це пророцтво проголошуватиметься всі повинні визнати, що тут йдеться про проголошення Божого пророцтва, а не про думку або висловлювання якої-небудь людини. Езекиїл був лише писарем або знаряддям, яким послуговувався Єгова, щоб записати пророцтво, яке дано особливо для користі тих, які тепер живуть на землі. Так само сьогоднішні проголошувані пророцтва є лише знаряддями в руці Господа, яких Він використовує, щоб повідомити про свої наміри і разом з тим оправдати своє ім’я. Проголошення пророцтва в першу чергу повинно служити для підкріплення Його свідків, а по-друге воно повинно повчати тих, над якими буде виконано Його вирок.

Єгова точно дотримується часу. Він звелів виконати свої рішення у визначений час, і під час цього діяння не може бути жодного зволікання. Він визначає кінець ще до початку, і все відбувається у точно визначений час. Він перечекав необхідний час для оправдання Його Слова та імені, і ми можемо бути впевненими в тому, що як тільки прийде призначений Ним час, Його справа буде виконана саме так, як Він це постановив і визначив. Його точність при встановленні часу у такому пророцтві варта уваги: «І надійшло слово Єгови до мене в дев’ятому році, у десятому місяця, на дев’ятий день місяця – таке: сину чоловічий! Запиши собі число сього дня, сього самого дня, сього то самого дня вдарить цар Вавилонський на Єрусалим». (24:1, 2) У той самий час, коли Йоаким, цар Ізраїльський, був відведений до Вавилону як полонений, тоді і Езекиїла було схоплено. (див. глава 1:1,2) Цар Вавилонський певного дня розпочав облогу Єрусалиму. «І сталось: у дев’ятому році свого (Седекії) царювання, у десятому місяці, в десятий день місяця, прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, з усією військовою потугою своєю під Єрусалим та й обліг його, й насипав кругом його облоговий вал». – 2 Царів 25:1; Єремія 52:4.

У цей самий час Езекиїл знаходився на сході, віддалений від Єрусалиму на сотні кілометрів, в полоні, в землі Вавилонській. Тут слід вказати на пророцтво Езекиїла 21:26, 27, де говориться: «Бо цар Вавилонський стоїть на роздоріжжі при почині двох шляхів, щоб угадати». Він тоді закликає своє божество Сатану, щоб той сказав йому, чи наступати на місто Аммоніїв Раббат чи на Єрусалим. Тоді сталося так, що Єгова втрутився і покерував справами Навуходоносора так, що він мусів виступити проти Єрусалиму. Єгова наказав пророкові Езекиїлу записати цей день, «цей самий день» і це може стосуватися того дня, коли цар Навуходоносор, як згадано вище, стояв на роздоріжжі, або також відноситись до дня, коли почалася фактична облога Єрусалиму. Немає можливості точно встановити, який саме з цих двох днів тут розглядається.

Є певним. Що на той час Езекиїл міг записати те повідомлення отримавши його від Єгови. Це доказує, що Езекиїл писав свої повідомлення під Божою опікою. Радіо на той час ще не існувало, і не було ніяких інших засобів для негайного зв’язку, який Господь міг встановити в угодний Йому спосіб. Звичайно, для Єгови було легко післати одного зі своїх ангелів, щоб сказати Езекиїлу, що він повинен написати, і він зробив це того ж самого дня. Два важливих пункти тут є такими: по-перше, Єгова керував пророком Езекиїлом у його діяннях, і по-друге, Бог визначив точну дату події і наказував зробити точний запис про це. Так само як Бог тоді керував своєю справою, так Він може робити і тепер. Це повинно показати класу Езекиїла, а саме вірним свідкам Божим, що Бог хоче, щоб Його народ затямив собі і записав той час, коли Він почне виявляти свій гнів проти Єрусалиму, тобто проти «Християнських народів». Точна дата буде визначена завдяки приходу Ісуса Христа у храм Божий для суду і Святе Письмо подає цю дату сітко весною 1918 року, а саме через три з половиною роки після того як Єгова призначив свого улюбленого Сина Царем.

На час приходу Ісуса Христа до храму Божого, а отже і в час початку проголошення гніву Божого, «Християнські народи» або «Організований Християнський світ» бели збунтовані так само як бунтували і інші, хто самі вважали себе членами дому Божого. Єгова наказав Езекиїлу, виповісти приповідку, що стосується цього бунтівничого дому: «І приточи сьому неслухняному дому примір, та й промов до його: так говорить Господь Єгова: постав котел, та налий в нього води». (24:3-5) Цей приклад було висловлено як дальше відображення вироку Божого над бунтівничим народом і Його наміру виконати свій вирок. Цей приклад сповнений своєрідних порівнянь, і він є корисним для вивчення, запам’ятовування і застосування.

Згаданий у віршах 3-5 «горщик» або «котел», як його називають в інших перекладах, є символом невірної організації, наведеним як зразок. Шостий вірш описує організацію як «місто крововинне»: «Тим то говорить Господь, Єгова: Горе крововинному місту, горе казану заржавілому (переклад Лютера: підгоріле е всередині; англійський переклад: накип), що ржа не відстає від нього. Шматок за шматком повикидають із нього, не вибираючи їх по жеребу (інший переклад: не кидаючи жереба)». Великий Суддя вирішив, що організація є винною, і не буде звинувачена у використанні і пригнобленні бідних, слабких і беззахисних серед жителів країни. Оскільки горщик використовують, щоб варити м'ясо і тушити його, то це є влучним відображенням кривавої організації, яка, образно кажучи, варила і смажила бідних і беззахисних. Згадані тут володарі були головами і Ізраїлі і чинили з людьми так як сказано вище. Господь говорить про них: «Слухайте, голови Якові, та й ви князі дому Ізраїлевого: хіба ж не вам належиться знати справедливість? А ви ненавидите те, що добре, й любите зло; здираєте з них шкіру, а кістки їх ломите і дробите, наче в горнець, а тіло їх – як би в котел». (Михея 3:1-3) Здається, що в усі часи серед невірного духовенства існував звичай це чинити. Ісус сказав про них: «В’яжуть бо тяжкі оберемки що тяжко носити, й кладуть людям на плечі, самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх». (Маттея 23:4) Жорстокі вчинки, здійснювані володарями Ізраїльськими, занечистили їх «горщик» або їх організацію накипом, пригорілим і кров’ю, що свідчить проти них. Ці свідки нічого не говорили, але їх свідчення були однак сильним і незаперечним, і йому не можна було нічого протиставити. Ізраїль не міг вичистити ржу, пригоріле і кров зі стінок горщика; це означає, що беззаконні володарі Єрусалиму не могли затерти або усунути існуючі проти них докази. Однак Бог хотів це зробити за допомогою свого вогняного суду, тому Він сказав: «Пригоріле, якщо він (горщик) дуже згорів, не відійде, бо він за сильно пригорів; воно розплавиться у вогні». – 24:12; Лютер.

Езекиїл навів приклад згідно вказівок Єгови; і після того, як він довів горщик до кипіння і вийняв весь його вміст та випорожнив, не залишилось на його стінках нічого крім накипу та ржі. Багато доказів свідчать, що крововинне місто Єрусалим є образом кривавої організації «Християнських народів»; і всі ці речі, що сталися сьогодні відкрито виступають як свідки проти «Християнських народів». Деякі з цих фактів ми повинні тут розглянути.

Категорія: Оправдання. ТОМ-1 | Додав: ARAMIC (13.12.2011)
Переглядів: 366 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: