Змова - Оправдання. ТОМ-1 - Релігія - Публікації - Сайт Юрія Йосифовича - експерементальний
Вітаю Вас, Гость
Головна » Статті » Релігія » Оправдання. ТОМ-1

Змова

Змова

Духовенство «християнських народів» змовлялося проти правди Божої і проти інтересів Царства, що доказують об’єднані церкви і їх вчинки та діяння. Духовники об’єднуються (а Америці) з торгівцями і контрабандистами спиртного, політичними негідниками, намагаючись перешкодити у використанні радіо для проголошення післання про Царство і застосовують кожний засіб, який вони мають під своєю владою, щоб запобігти отриманню народом звістки про Царство. Як знаряддя Сатани, вони знають, що правда викриє їх зіпсованість, і тому вони протидіють інтересам народу, щоб себе захистити. За допомогою обкладання податками общин, завжди чому вони могли утримуватися, і через канонізацію війни «вони пожерли душі» і «взяли багатство і коштовності» для спорудження кафедр, чим хотіли справити враження на народ, який легко обманути; «збільшили кількість його вдів» за допомогою свого проповідування війни, (в Америці) через їх змову задля отруєння спиртного і їх схвалення порушити антиалкогольний закон навіть за допомогою збройного насилля. Тому Господь говорить до них: «Пророки в їй змовились; як леви рикають, роздирають здобич, пожирають душі, забирають майно й дорогі речі, намножують у йому вдовиць». – 22:25.

Єгова описує тут цей клас як «злого слугу», названого «пастирем», тому що одного розу вони як покликані до охорони Царства були на посаді священиків. (Одкриття 1:6) До тих, кого Господь вважав неблагонадійними, коли Він прийшов до хрому, і з яких складається клас «злого слуги», пророк звернувся таким чином: «Священики його ломлять мій закон й поганять святині мої; не відрізняють вони святого від не святого, й не розбирають, що нечисте, а що чисте, а від субот моїх одвернули очі свої, і Я в погорді в них». (22:26) Ці беззаконники порушили Божий закон для претендентів на священство, відмовляючись свідчити проти організації Сатани і за Божу організацію і заявляючи про свою відданість сатанській організації, стверджуючи, що представники Сатани є «адміністративною владою» (інший переклад: вищою владою). Вони осквернили священні речі своєю відмовою стати на бік Божої організації; так, вони фактично відмовлялися вірити, що Бог, а також Сатана, має свою організацію. Замість спиратися на віру у велику викупну жертву, вони сьогодні вчили, що так званий розвиток характеру приведе їх на небо, і вони не бажають проголошувати, що Царство, яке є великою суботою і є єдиним засобом принести народу спокій і полегшення, вже прийшло.

Злий клас слуг намагається тримати народ у засліпленні, борючись проти справи Божих свідків, які йдуть від дому до дому, щоб передати післання про Його Царство. Господь говорить через свого пророка Єремію про пророків (проповідників) і священиків (тих, які колись були претендентами на священицький сан) і каже: «Бо й пророк і священик лицемірні, ба й у домі моєму найшов Я їх ледарство, говорить Єгова. Тим же то дорога їх буде їм наче ожеледа в темряві; торкнись їх, а вони попадають; пошлю бо лихоліття на них, час кари їх, говорить Єгова». (Єремія 23:11, 12) Як проповідники, так і священики зневажили ім’я Єгови.

Тоді Господь через Езекиїла говорить про політичних діячів або керівників уряду «Християнських народів», які тримають в своїх руках всі урядові справи і збагачуються через «незаконні прибутки», розпалюючи війну, застосовуючи підкуп і обман. Зраджуючи інтереси народу, використовуючи суспільні справи для власного прибутку. Про них він говорить як про «князів» і каже: «Князі його, наче хижі вовки, пориваючі здобич свою, проливають кров, затрачують душі, щоб більше придбати наживу». (22:27) При цьому проповідники роблять спроби представити в очах народу, всіх цих несправедливих панівників, князів і керівників політичними справами, як гідних людей. У цьому їх підтримують «священики», тобто клас тих, хто колись був претендентом на святенництво і став «злим слугою». Пророки ж його замазують усе глиною, вбачають пусте та віщують свої видумки, говорячи: «так говорить Господь, Єгова, а Єгова не говорив того». (22:28) Під приводом того, що вони є патріотами, вони намагаються підтримати політиків, які негідним чином використовують народ; і так «князям» вдається знищувати душі і отримувати незаконні прибутки, а народ страждає і далі. Ті самі політичні «віщуни» говорять, начебто скоро настануть кращі часи, і їх великі плати по очищенню землі матимуть успіх; проповідники приєднуються до них і намагаються надати цьому смиренний і святий вигляд; наприклад, коли духовники випросили можливість слідувати керівництву президента Сполучених Штатів у «комісії по злочинах», і заявили, що це Божий шлях, «хоча Єгова нічого (про них) не говорив».

Після війни кількість «нових багатерів» серед людей значно зросла, і вони особливо пригнічували бідних. Вони грабували народ за допомогою різних нечесних хитрих штуків, і пригноблювали його. Наприклад, під впливом покращення становища в країні, вони послуговуються хитрими вирахуваними планами, проведення яких робить тягар народу незносимим. Серед них були плани по «сприянню розвитку нерухомості», при чому їх власники обтяжуються певною системою боргових зобов’язань, що являє собою велике пригноблююче обкладання податками, при чому ці обтяжені не могли нічого сказати. Про згоду власника нерухомості ніхто ні не питав, ні не намагався її отримати. Інтригани дбають лише про те, щоб закони були створені і потім без затримки проводились і життя, збільшуючи страждання народу. Тому Божий пророк говорить: «Народ країни (тобто ті, хто має успіхи в проведенні гендлю, включаючи гнобителів-службовців) пригноблює один одного і грабує; злиденного і страждаючого (який власне потребує уваги) вони пригноблюють, а чужинця придавлюють без усякого права». – 22:29.

Такі інтриги вони творили у всій Америці особливо під час світової війни, а бідний власник нерухомості тим самим робився біднішим з року в рік, і вони разом із робітниками, які творять благоустрій країни, і були тяжко пригноблені. Бідних притіняють і тягають на суди, не нечесні судді допомагають їх пограбувати. Один із здібних і небоязких юристів Америки публічно заявляв: «Ніде в нашому соціальному устрої до свідомості середнього громадянина не доведено так чітко різницю між багатим і бідним, як через рамки справедливості… Гроші забезпечують служіння най здібніших і найспритніших адвокатів… Бідний же повинен погодитися з тим, що він повинен відмовитися від усього цього». Це співзвучно з такими словами апостола: «Ви ж однак зневажали бідного. Чи вас не пригноблюють багаті і не ставлять вас перед судами?» - Якова 2:6; 5:1-6.

Вірні Богу є «чужинцями і приходнями» на землі «Християнських народів». (1 Петра 2:11) Велике підприємництво, політики і духовенство, які діють рука об руку з безсердечними наворозбагатівшими до сьогодні пригноблювали цих «чужинців». Так само і народи в язичеських країнах, як Китай, які як язичники є для «Християнських народів» «чужинцями», також були жертвами пригноблення з боку великого підприємництва і його союзників. «Християнство» більше ніж будь-яка інша світова влада яка існувала коли-небудь, привела народ до злиднів і нещасть.

Пророк Господа показує, що Єгова даремно шукав серед «Християнських народів» якогось володаря, який би міг виступити за справедливість. Він каже: «І Я шукав між ними такого, щоб поставив себе стіною, і став проти мене в проломині за сесю землю, щоб Я не погубив її, та не знайшов». (22:30) У початкових часах історії Америки було багато незламних і безстрашних людей, які хотіли виступити за народ; однак не так в теперішньому часі, особливо під час останнього півстоліття. Бог на протязі багатьох років наказував поширювати післання правди в країнах «Християнського світу», і це праця була відображена діянням пророка Ільї. (Малахія 4:5, 6) однак ця справа проголошення правди володарям «Християнських народів» ні не очистила їх, ні не відвернула від неправедного шляху. Духовенство, замість виступити за Боже Царство, відкрито приєдналося до інших частин сатанської організації і проголосило себе противником Божого Царства під керівництвом Христа і переслідує тих, хто наважився сказати правду.

Ніхто ніколи не зможе почути, як хтось каже, що Бог Єгова не виявив милосердя і терпіння щодо «Християнських народів». Уста їх володарів, особливо духовенства, назавжди замкнені, щоб не вимовляти такі твердженні. Після того, як вони потоптали ногами післання Господа і не хотіли дозволити, щоб їх очистили, Єгова проголосив свій остаточний вирок щодо «Християнських народів», і пояснив, яким буде їх кінець: «Оце ж виллю на них досаду мою, огнем лютості моєї вигублю їх, поступки їх поверну на голову їм, говорить Господь, Єгова». – 22:31.
Категорія: Оправдання. ТОМ-1 | Додав: ARAMIC (13.12.2011)
Переглядів: 361 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: