БІЛЬШЕ НЕ НІМИЙ - Оправдання. ТОМ-2 - Релігія - Публікації - Сайт Юрія Йосифовича - експерементальний
Вітаю Вас, Гость
Головна » Статті » Релігія » Оправдання. ТОМ-2

БІЛЬШЕ НЕ НІМИЙ

Один чоловік втік з міста під час падіння Єрусалиму і поспішав, щоб повідомити Езекиїла про те, що місто впало:"У двадцятому році нашого полону, у десятому місяці,на п’ятий день місяця, прийшов до мене один втікач із Єрусалиму й звістив: збурено місто". (33:21) це сталося через три роки і п’ять днів після початку осади Єрусалима Навуходоносором і початку мовчання Езекиїла. До цього часу не сповнилася частина пророцтва, що стосується "втікача з Єрусалиму" і його приходу до Езекиїла та оголошення про те, що місто розбито. Сповнення цього співпадає пророчих слів з Одкриття 17:16, 17  — див. "Світло", Том 2, стор. 107.

Єгова хотів оправдати своє сказане пророком слово, а саме завдяки доказу, що виголошене Езекиїлом пророцтво іде від Бога і тому є правдивим. "Та ще вечором перед приходом сього втікача, найшла на мене рука (сила) Господня, і Він одверз уста мої, перш ніж той у ранці прибув до мене. І одчинились уста мої, і я вже не мовчав довше". (33:22) Падіння Єрусалиму доказало, що Езекиїл говорив згідно волі Божої і що він був правдивим пророком; тому він міг говорити з відвертістю і з такою силою, як ніколи раніше. Його німота відносно Єрусалиму до цього часу повинна бути влучним відображенням такого прикладу: після того, як свідки Єгови згідно наказу Господа дали свідчення про "організовану релігію", вони можуть спокійно свою справу Господу, поки надійде Його час підтвердити слово Його слуг. Коли Бог підтвердить їх свідчення через сповнення пророцтва, це мусить означати, що прийшов час говорити з більшою відвертістю і авторитетом, ніж будь-коли до цього. Але Господь не вимагає від свого слуги чекати, поки прийде підтвердження (представлене втікачем) для того, щоб відкрити уста Його слуги і стати Його свідком, а навпаки, коли сповниться пророцтво, Бог наказує своєму слузі відкрити уста і говорити. Уста Езекиїла були відкриті перед прибуття післанця, і це повинно було переконати пророка, що післанець, який повинен був підтвердити його предсказання, прийде одного дня, він повинен бути впевненим в цьому, що пі-сланць був уже в дорозі. Так само і стоять справи і сьогодні. Бог відкрив пророцтва представленому через Езекиїла класу і таким чином відкрив уста свого слуги, щоб той міг їх проголошувати; це є вказівкою, що підтвердження пророцтва через його сповнення відбудеться в дуже близькому майбутньому.

Єгова наказав пророкові Езекиїлові говорити і він передає слово цього високомірного класу таким чином: "Сину чоловічий! оті останки, що жиють по сполучених місцях землі Ізраїльської, мовляють ось таке: Авраам був один собі чоловік, та й осяг сю землю в державу, а нас багато, то ж нам і належить земля ся в державу". (33:24) Господь звичайно знав, що земля Ізраїльська була "пусткою, без осадників"; тому пророцтво повинно стосуватися того часу, коли осадники ще жили на тепер спустошених місцях, як показує це наступна частина цього пророцтва; і вона спрямована проти самовпевненого суспільства релігійних людей сьогоднішнього "Християнського світу". Високомірні, самолюбні і самовпевнені, особливо духовники серед Жиді сказали по суті таке: Авраам був один, нас же багато, і ми сповненням обітниці Авраама; тому ми є родом, який повинен успадкувати землю і утримати її у вічне володіння, і нам не спаде на думку вірити висловленням цього так званого "пророка Езекиїла", якого ми повинні відкинути. Вони не звернули уваги на умови, з якими було пов’язане вічне володіння землею.

Цей самовпевнений клас подібний до тих високомірних, до яких говорив Ісус: "І не думайте казати в серці своєму: в нас батько Авраам; бо Я вам кажу, що Бог зможе з цього каміння може підняти дітей Авраамові. Вже і сокира біля кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овочу, зрубають, тай кидають у вогонь". (Маттея 3:9, 10) "Озвались вони і сказали Йому; Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: коли б діти Авраамові були, діла Авраамові робили б. Тепер же шукайте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголив, котру Я чув від Бога. Сього Авраам не робив". (Йоана 8:39, 40) Таким самий чванливий і самовпевнений клас релігійних людей представлений у "Християнському світі". Вони стверджують начеб то вони є першими хто має право на милість Божу і тому вони цілком впевнені, що вони попадуть на небо; вони кажуть, що мають такий звершений характер, що Бог справді їх там потребує. Тоді Бог наказав своєму пророку пророкувати про цих людей, що гордяться своєю значимістю: "Отже скажи їм: Так говорить Єгова Бог: Ви їсте з кров'ю та й пориваєте очі на ваші ідоли, й проливаєте кров, - так хочете ще посісти землю в державу? Ви опираєтесь на свого меча? Ви ж чините гиготи, поганите жінок один в одного та й хочете осягти в державу землю?"  — Езекиїл 33:25, 26.

Жоден, хто нарушив свою угоду з Богом, може бути впевнений, що він не буде залишений у Божій організації. Щоб бачити сповнення обітниць, треба бути вірним богові, тому Господь говорить: "Ось як маєш їм казати; Так говорить Господь Єгова: Так певно, як Я живу, - ті, що жиють по розвалених містах, поляжуть од меча; тих, що в чистому полі, оддам на пожир звіррю; а ті, що в утверджених місцях та печерах, помруть од морової зарази. І зроблю їх землю пустою пустинею, і перевернеться горда могучість їх, і пустинею лежатимуть гори Ізраїлеві, і ніхто не буде через них переходити. І зрозуміють вони, що Я Єгова, як зроблю сю землю пустинею за всі гиготи їх, що вони коїли". (Езекиїл 33:27  — 29) Через їх високомірність вони не навчилися ні через Його Слово, ні через досвід, що Єгова є Господь Бог; але коли Бог покриває їх, вони зрозуміють, що Він є Всемогутній.

Тоді пророк по велінню Господньому описує клас релігійних людей, які зв’язані з правдою за допомогою тонкої павутинки: "Сину чоловічий, земляки твої розмовляють про тебе попід мурами, в деревах, на порогах у себе, й балакають несмішливо поміж себе один до одного, брат до брата: Ось ходім, послухаймо, яке слово вийшло од Господа! І приходять вони до тебе гуртом, і сідають перед тобою яко мій люд, і слухають слова твої [вони роблять вигляд, що приймають до серця, що їм каже пророк від імены Бога; примітка англ. перекладу] та не виконують їх; а роблять те, що приємно їх устам[що відповідає їх смаку; примітка Ельберф. Біблія] і серце їх вганяє за наживою". (33:30,31) Бог відкрив правду деякій кількості людей і засвідчив їм як своїм дітям, і якийсь час вони належать до Його вірного народу, бо вони зайшли, - як заявили, - ту найкращу релігію, яка тільки може бути і що опублікування про правду є найкращим і найбільш гармонійним поясненням Біблії. Коли скликається публічне зібрання і коли очікується невідомий промовець, вони повідомляють про це своїх знайомих і запрошують їх піти х ними і слухати доповідь. Під час доповіді промовця вони роблять вигляд, що слухають; але коли йдеться про те, щоб служити Господу і прославляти Його ділами своїми, вони не роблять цього. Це вони залишають іншим. Такі люди  — це "ті, що ходять до церкви, їх любов поділена між Богом і якоюсь іншою істотою або чимось іншим, і вони прив’язують своє серце до речей, які перешкоджають їм бути повністю послушними заповідям Божим. "І ось, ти в них мов співак забавний, що має гарний голосі на струнах до ладу перебуває; вони слухають слово твоє, та не сповняють його". (Езекиїл33:32) Такі люди сповнення похвали для публічних промовців або вчителів і післання, яке вони передають. Вони слухають слова промови, які пояснюють пророцтва, і читають про це, але вони не відносяться серйозно до того, про що в них говориться, і ще вважають, які старанно знайомлять їх з цими пророцтвами, є екстремістами. Вони не роблять того, що наказав Господь згідно свого свідчення і справи, в якій вони повинні приймати участь. Коли в якомусь місці відбувається зібрання, то вони теж там є присутні. Вони сидять там на перших місцях і надають мудрого виразу своїм обличчям; а коли доходить до того, щоб людині принести свідчення, то вони для цього начеб то занадто є втомлені. Вони зовсім не є розумними, і Ісус говорить про них: "А всяких, хто слухає сі слова мої, то не чинить їх, уподобиться чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску; і полили дощі, й надійшов повінь, і забуяли вітри, і наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його". (Маттея 7:26, 27) Бог хоче, щоб усі вони знади, що Його. пророцтво проголошено серед них: "Як же воно справдиться, - ба вже й справджується, - тоді зрозуміють, що між ними був пророк". (Езекиїл 33:33) Тепер вони не звертатимуть на це уваги, але скоро вони пізнають факт, що Бог не залишився без свідків на землі і що вони упустили можливість звернути увагу на те. Що було сказано.


Категорія: Оправдання. ТОМ-2 | Додав: ARAMIC (13.12.2011) E
Переглядів: 454 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: